Про мене

Гикава Любов Ярославівна
Дата і місце народження	13.08.1973 р. с. Малі Чорнокінці , Чортківський р-н, Тернопільська обл.
Домашня адреса	48552 вул. Верховина, 9, с. Колиндяни, Чортківський р-н, Тернопільська обл.  0976007495, Lubovhykava@gmail.com
Закінчла	Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича, філологічний факультет (1995 р.), викладач української мови та літератури
Місце роботи (повна назва, адреса, телефон, е-mail закладу)	Колиндянська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. вул. Грушевського, 99, с.Колиндяни, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48552. 0355255540. kolindyanska_shkola@mail.ru
Стаж роботи: загальний	25 років і 10 місяців
У тому числі педагогічний	25 років і 10 місяців
Кваліфікаційна категорія	спеціаліст вищої категорії
Звання	учитель-методист
Нагороди, відзнаки	Грамота управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації (фіналіст очного етапу обласного туру Всеукраїнського конкурсу  «Учитель року-2007» (Тернопіль, 2007);  Подяка видавництва «Грані-Т» за активну участь і підтримку щорічного регіонального конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» та популяризацію української книги та читання серед дітей (2009, 2012), Грамота управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації за належну підготовку учнів до участі в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Лицарі українського романтичного світосприйняття – М.Коцюбинський і С.Параджанов» (Тернопіль, 2009), Дипломом І ступеня керівнику пошукової групи за перемогу у ІІ етапі Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна» напрямок: «Рідного слова краса і співзвучність» (Тернопіль, 2011), Диплом учасника загальнонаціонального конкурсу із створення електронних освітніх ресурсів (НП «Відкритий світ», Київ, 2012), диплом Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації  (16.01.2015р.), грамоти відділу освіти Чортківської райдержадміністрації ( №158, 2015р.,), подяки відділу освіти Чортківської райдержадміністрації за високі показники у роботі з обдарованими учнями (2013р., №36,2014р., 2015р.), подяка Всеукраїнської Спілки викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти за активну участь у Всеукраїнському інтерактивному конкурсі юних суспільствознавців «Кришталева сова-2016» (2016р.)  подяка відділу освіти, молоді та спорту Колиндянської сільської ради за вагомі досягнення з обдарованими учнями ( 2017р.) Призер конкурсу «Обличчя Чортківщини» у номінації «Кращий блог вчителя» ( грамота відділу освіти Чортківської райдержадміністрації, 2016р.), пеpеможець обласного конкуpcу серед педагогічних пpацівників на кpащий конспект уpок/заняття патріотичного спpямування у підномінації: «Суспільно-філологічний, художньо-естетичний, військово-споpтивний напрямок» (м.Теpнопіль, 2017 p.), нагороджена подякою Міністерства освіти і науки України, творчого об’єднання «Соняшник» за високоефективну організацію і проведення в навчальному окрузі Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник» (2013р), подякою  ІІ Всеукраїнського (ХІІІ Всекримського) конкурсу учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!» (2017р.), за популяризацію власного педагогічного досвіду на освітніх сайті «На урок» отримала сертифікат №ДБ-180314986 за публікацію конспекту уроку «Леся Українка «Давня казка». Проблеми і мотиви твору», 10.03.2018, сертифікат №ДБ-180314994 за публікацію авторського матеріалу-конспекту уроку позакласного читання «Теплі розмови за чашечкою кави  («Теплі історії до кави» Надійки Гербіш», 10.03.2018р., сертифікат №ДБ-180314997 за публікацію авторського матеріалу-конспекту уроку-елегії «Чому в’яне листя або життєва драма ліричного героя збірки «Зів’яле листя» І. Франка», 10.03.2018р.,  учасник авторського семінару «Рецепти подолання функціональної неграмотності» ( сертифікат №1823, 28.02.2018р.).
Класи, в яких викладаю	5-11, українська мова та література
Мова викладання	українська
Проблема, над якою працюю	«Розвиток креативності через проектну технологію на уроках української мови, літератури та в позаурочний час»
Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються	Мультимедійні технології, методика критичного мислення, художньо-естетичного аналізу художніх творів, а також методичні форми та прийоми навчання: постановка проблемного питання, «мозковий штурм», «мікрофон», асоціативні ігри та ін.
Навчальна література, якою користуюся при підготовці до уроку	Галич О. Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. – Київ: Либідь, 2001. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови та літератури. – Тернопіль: Астон, 2005. Федоренко В.Л. Авторські ігрові проекти: Навчальний посібник для вчителів і студентів.  – Київ: СПД Богданова А. М. , 2007. Інноваційні технології та сучасний урок літератури / Упор. І.Кузьменчук. – К.: Вид. дім “Шкіл.світ” Вид. Л.Галіцина, 2006. Журнали «Українська мова і література у сучасній школі», «Дивослово».
Моє педагогічне кредо	«Зробити урок цікавим, а навчання без примусу»
Мій педагогічний портрет очима Анни Блаженко	«...підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, соняшників, кукурудзи... от стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади... подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки...».   Ті означення Вербівки у повісті І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря» – немов про її вітцівщину – вуличку Барисівку в Малих Чорнокінцях, що помалу спинається на пагорб до хутора Новоставці. Там поминуло перших шість літ раннього дитинства, й деколи сниться праотча хата, де барвисті мальви тягнуться аж до стріхи...   А відтак родина Хлопецьких перебралася до Колиндян й згодом оселилася на вулиці Верховина.   Нині п. Люба, гостя «Посиденьок», не приховує гордості: її вулиця – найкраща в селі своєю вродою та мешканцями. Попри направду унікальну багатогранність уподобань у цій милій, витонченій жінці насамперед притягує її  нерозривний зв`язок із пуповиною. Це й щемна оповідь про 88-літню бабусю Домку – скарбницю досвіду та берегиню родоводу (завдяки її наспівам й народилася дипломна робота онуки), надто сучасну на свої літа, бо віднаходить спільну мову і з правнуками (а має їх вже семеро). Там, із бабусею, живе і її тітка Ганна, колишня вчителька Великочорнокінецької школи, у котрої перебрала потяг до фаху й так само пішла вчитися до Чернівецького університету ім. Ю.Федьковича.    Вчителювати почала, маючи лише 19 літ, і врапт  стала Любою Ярославівною для п’ятьох 14-річних підлітків, із котрими разом росли. Вчила і вчилася, самотужки долаючи терня. Однією з перших оволодівала комп`ютерними технологіями. Тому вважає, що навіть мову можна перетворити на казку, й майстровито, вишукано й, водночас, просто творить це разом зі своїми учнями. Уже 21-й рік поспіль. Надзвичайно скромна в оповідях про власну персону, натомість може годинами захоплено мовити про набутки творчих груп із різних предметів. І як не поцінувати зусиль їх творчого тандему з колегою – вчителькою світової літератури Світланою Дячок, надто минулорічний круглий стіл із запросинами на чаювання в межах звичаєвості народів світу та відвідинами музею зачарованих фігур для педагогів-словесників не лише району й області, а різних регіонів України. Мовить на якійсь високій ноті захоплення: «У школі багато однодумців – вчителі інформатики, географії та християнської етики... Добре, що є на кого спертися. Тоді ідеї виникають й реалізуються, тоді бачиться результат. Творчість надихає на новизну».      Любов Ярославівна – вчитель методист вищої категорії й визначальним для неї є професійне кредо: зробити урок цікавим без примусу. Її учні здобувалися дипломів різних ступенів – скажімо в темі « Діалектизми у весільній обрядовій поезії», сягаючи глибинних джерел українства, а сама вчителька разом із учнем-синочком Максимком виграла, було, регіональний конкурс щодо відгуків на сучасну дитячу прозу.     А життєве кредо – ось воно яке: «Спасибі Богу, що допомагає єднать у собі фах й життя. Я вчитель – цього я не забуваю. Щаслива – бо дружина, мати, доня ще й онучка я».   Її ім`я асоціюється з тими означенням найвищих чуттів, на котрі здатна людська душа. Й та любов складається із чотирьох доданків. За найперший гостя «Посиденьок» безпомильно виокремлює сім`ю. То її найближче коло: друга «половинка»  – чоловік Юрій (вони – колишні однокласники, до 3-го класу сиділи за однією партою, а від 10-го – дружили, побралися одразу по поверненні нареченого з армії); 20-літня донька Юлія, студентка-третьокурсниця Київського університету культури і мистецтв, піаністка; син-десятикласник, котрий має потяг до куховарства й кулінарії; батьки Ольга та Ярослав, сестричка Галя зі сім`єю, вже згадувана бабуся...   Наступний доданок – улюблена робота, без котрої не мислить себе. Відтак – друзі, чия підтримка – то теж її сутність.   А четвертий – уподобання, хобі. Їх немало. Перелічує: книжка (наразі найулюбленіша вдарована донькою «300 поезій Ліни Костенко»), потім – випічка (її тортики – справжні кулінарні шедеври, де мистецтво перемагає над гурманством), квіти та квіткові композиції.   І в кожному із них проміниться така ж світла аура добра й любові, милої жіночності й краси, як в очах нашої гості, зачарованих спогляданням і творенням миттєвого й водночас всеосяжного на віки людського щастя».